Одноповерхові будинки відносяться до того класу житла, якому від початку властива деяка розкіш. Не розкіш декору або опорядження (або площі кімнат), а вдоволення від більшого контакту з тією природою, що довкола будинку. Задоволення від того, що не відриваєшся від контакту з землею, яка за склом панорамного вікна від підлоги, і відчуваєш цю підлогу, як продовження землі.
Адже коли ми будуємося в щільній забудові (в місті або недалеко від нього), змушені зважати на те, що поруч, в декількох метрах від наших стін і вікон – чужі стіни і вікна. І тому ми “стискаємо” ширину будівлі, прагнучи утворити дистанцію від сусідів – і виходить двоповерховий будинок. В отриманій буферній зоні ми висаджуємо дерева – і так відтворюємо навколо будинку природу, хочби й небагато. Та й вікна другого поверху вперлися поглядом вже не в паркан.
Проект одноповерхового будинку з панорамними вікнами Даугава >>>
І все це абсолютно зайве, якщо ділянка така, де будинок можна збудувати без побоювання бачити тільки паркан або стіни сусідніх будинків. Коли площа ділянки, його ширина дозволяють це. Ось тут поверховість будинку грає або чисто функціональну роль (другий поверх потрібен для приватної зони будинку – спалень), або ж розглядається, як можливість жити на землі, яка є просто під ногами. Проекти одноповерхових будинків частіше вирішують саме цю останню задачу – бути в контакті з природою, відчувати її в повній мірі.
Напевно тому на більшості одноповерхових будинків, сучасних і не дуже, помітно застосування великих, панорамних вікон. Для того, щоб головна властивість такої ділянки відчувалося не тільки ззовні, але і працювала в інтер’єрі. Тут і відсутність перепаду між підлогою та довколишньою землею, і беспереплетне скління підіграє темі – змусить забути про існування барєру між внутрішнім простором і оточенням.
Проекти одноповерхових будинків з панорамними вікнами не тільки за вартістю трохи дорожче, але і за зовнішнім виглядом теж безпомилково розпізнаються як будинки люкс-класу – навіть якщо форма будинку та оздоблення прості і без розвиненого декору.
Проект одноповерхового будинку з пласким дахом Шеннон-120 >>>
Ще один плюс одноповерхового будинку – його легко можна зробити органічним для оточення. Деяка начебто “випадковість” і хаотичність форм плюс оздоблення з природніх матеріалів – і будинок стає часткою пейзажу.
Проект одноповерхового з пласкою покрівлею А9 >>>
А що, навпаки, важко уявити – це навколишня забудова. Вона тут буде суперечити. Двоповерховий що стоїть поруч з одноповерховим, буде не тільки його візуально “принижувати” – виникне відчуття прозорості всій території, що проглядається ззовні та зверху.
Якщо на ділянці вже є дерева, і не треба чекати після висадки молодняка десять – двадцять років, поки вони підростуть, то це може стати приводом зробити будинок рівноправним актором в парі “будинок і дерева”. Ось як в цьому одноповерховому будинку, що розтікся між деревами –
Підсумок і деякі висновки: площа ділянки тут є вирішальним фактором. Велика, якщо точніше, площа. Тоді можна отримати від одноповерхового будинку все. Звичайно, тут можлива маса компромісів і навіть оригінальних рішень (як, наприклад, періметральний будинок з внутрішнім двором (“патіо”) – “замкнений” по відношенню до зовнішнього світу і розкритий вікнами у свій особистий двір) – ось як, наприклад, цей одноповерховий будинок.
Ну, а якщо ж ділянка невелика, тоді краще все-ж таки будинок не одноповерховий.
Економіка одноповерхового будинку великого розміру, загальною площею від 250 м. кв. (За інших рівних умов) дещо гірше, ніж у дво- триповерхового (в перерахунку на 1 м. Кв. Загальної площі будівлі). Це відбувається за рахунок того, що двоповерховий будинок – це той же одноповерховий, з його фундаментами і дахом, але плюс ще одне міжповерхове перекриття та стіни в межах цього 2-го поверху. Та ще, щоб не забути, сходовий марш. Оце й все.
Детальніше.
Фундаменти для двоповерхового будинку – майже такі ж, як для одноповерхового, тільки менше за протяжністю (периметр і внутрішні стіни). Чому? Справа в тому, що додаткова вага від перекриття і стін вплине тільки на ширину стрічок фундаменту, його основи (товщиною, як правило, близько 30 см, і шириною від 90 см), вертикальні ж стінки фундаменту залишаться без змін, оскільки прийняті з умов товщини стін будівлі, що стоять на них, а не їх ваги. І для двоповерхового будинку приріст ширини стрічок буде близько 10 см. Так що вартість цієї добавки до ціни фундаменту можна ігнорувати. А ось загальна довжина фундаментів під одноповерховий будинок 250 метрів і двоповерховий будинок тієї ж площі – відчутно більше на користь одноповерхового.
Фундаменти – їх типи і вартість.
В результаті маємо таку різницю: у двоповерхового будинку, в порівнянні з одноповерховим – плюс ще одне міжповерхове перекриття, плюс невеликий приріст за рахунок стін другого поверху і плюс сходи, а фундамент і дах – в силу різниці в площі – істотно менше. Але, повторюся, ця прикидка вірна для будинків загальною площею від 250 м. кв. – адже якщо в маленькому будинку зробити сходи на другий поверх, а там буде лишень одна кімната (скажімо, 15 м. кв.), то площа цієї кімнати, через яку виник 2-й поверх, порівнянна з площею, що її займають сходи. А це вже не є економічно.
Отже, якщо поверховість Ви розглядаєте більше з точки зору економіки будівництва, то для будинків від 250 м. Кв. загальної площі буде правильніше винесення частини приміщень на другий поверх, де можна створити “приватну” зону будинку.
І коли економіка на тисне на планування дому, то варто вкласти гроші і в ділянку.
