Ескізний проект - на прикладі — Володимир Глазков

Тут я розповім про те, як робився один з наших проектів, проект Гаронна – як приклад розробки ескізного проекта, а ви зможете побачити процес зсередини.

Ця робота складається з трьох:
1. рішення генерального плану ділянки,
2. планувань будинку,
3. рішення зовнішнього вигляду будинку.

Розпочинаємо з огляду ділянки: де розташувати будинок і яким може бути його форма; що буде видно з вікон будинку, на які сторони світу вони будуть зорієнтовані.

Вихідні дані: топографічний план ділянки (з нанесеними на нього межами – це важливо) і фотофіксація (знято усе на ділянці і навколо).

Характеристика ділянки: з рівною поверхнею, рідколіссям, «затиснута» поміж селищною дорогою і неглибоким ставком – за яким, на відстані півтисячі метрів – Велика Річка.
Відстань між дорогою і ставком невелика, тож щоб поміститися, пляма забудови має бути витягнутою. Дерева на ділянці більшістю сорні, і ці можна прибрати, але є й цінні, і вони утворютиватимуть ландшафт ділянки.
На ділянці також є житловий будинок батьків і госп. блок – в ньому ангар для катеру та склад сіна для коней, і його треба розширити, додавши функцій.

Спочатку робиться принципова схема генплану, де вирішується (поки приблизно) розташування будинку на ділянці – і практично одразу принципова планувальна схема самого будинку (далі – ППС).
ППС дає планування наземного поверху також приблизно, але цього досить, щоб мати цілком певну пляму забудови будинку, яку й розміщуємо на плані ділянки. Так ми отримуємо генплан у його фінальній (або майже фінальній) версії.

Таке розташування плями будинку дає нам можливість влаштування внутрішнього подвір’я, утвореного госп. блоком (праворуч на кресленні), навісом для авто (внизу) і критою галереєю, що підходить до будинку (зліва). Госп. блок, галерея та навіси, по-перше, утворюють внутрішнє подвір’я біля будинку (вхідної його частини), а по-друге, мають важливу рису – вони максимально «прозорі» в тій частині, яка відокремлює подвір’я від ставка та Ріки. Їх дахи встановлені на дерев’яні стійки, і не закривають краєвид.

Далі – робота над інженерними рішеннями: розташування водозабірної свердловини, септика (для скидання в нього каналізаційних стоків) та мереж, що пов’язують споруди та об’єкти. Крім того, треба розкласти мережі електро- і газопостачання, і все це разом складає схему внутрішньомайданчикових інженерних мереж і споруд. На цій основі робимо схему обмежень для висадки дерев (обмеження дані в будівельних нормах, і стосуються будівель, споруд та інженерних мереж).
Потім – схема благоустрою та озеленення ділянки (з урахуванням обмежень).
І на завершення – розбивочні креслення для розташування майбутньої будівлі на місцевості на початку будівельних робот. Додатково видається завдання геологам на розвідувальне буріння.

Ось список креслень розділу ДП, на прикладі проекту Гаронна (за посиланням – файли ПДФ):

ГП-1. Схема генерального плану ділянки;
ГП-2. Схема вертикального планування ділянки;
ГП-3. Схема трас інженерних мереж;
ГП-4. Схема розташування зон, непридатних для висадки дерев;
ГП-5. Схема принципова благоустрою та озеленення ділянки;
ГП-6. План благоустрою та озеленення ділянки;
ГП-7. План базових точок розбивки осей;
ГП-8. Розбивочне креслення;
План виробок інженерно-геологічних вишукувань – Завдання геологам.

Те, що ми зробили на цьому першому етапі, ще може змінитися після отримання результатів геологічних вишукувань. Найчастіше грунти дозволяють зробити будинок на задуманому місці, але іноді трапляються сюрпризи (заболоченість, торфова лінза або зсувонебезпечний схил), і тоді ми змушені переносити пляму забудови на інше місце і змінювати рішення.

Нюанси можуть бути і в інженерній частині. Якщо геологія покаже відсутність грунтів з достатньою фільтруючою здатністю, то септик доведеться замінити на звичайний вигрібній колодязь, вміст якого треба буде періодично викачувати.
Якщо ж грунти виявляться обводненими, то і в цьому випадку доведеться робити вигріб, ще й максимально герметизований. Можливість влаштування підвалу під будівлею в таких грунтах буде супроводжуватися коштовною гідроізоляцією.

Як згадувалося вище, одночасно з генпланом ділянки розробляється і ППС (памятаємо, що це принципова планувальна схема будинку).

Тут вирішується форма плями будівлі, розташування кімнат, орієнтація їх вікон.
Оскільки будинок знаходиться поміж ставком і дорогою, то на дорогу пропонується орієнтувати вікна службових приміщень, а на ставок (і на Ріку за ним) – всіх житлових.
Ця ППС буде не один раз змінюватися, будуть пересуватися сходи, але принцип орієнтації вікон і входів залишиться.

На генеральному плані ділянки тепер я розміщую пляму забудови будинку, із входом і виходами, орієнтацією вікон ы вже зовсім реальними габаритами . Там же, на генплані, тепер можна коригувати і “доводити” ППС.
І ще – зараз важливо правильно розмістити на ділянці інженерні мережі, враховуючи той фактор, що тут буде багато і їх, і будівель. Норми настійливо радять відступати трасами мереж і від будівель, і одне від одного (на відстані від 1 до 5 метрів), то ж з цим питанням краще розібратися одразу.
Отже, ми закінчуємо розробку генплану ділянки і всіх його підрозділів.

Завершивши роботу над генпланом, можна робити детальні плани будинку (на грунті прийнятої ППС), і ось з’являється перша версія …

… а потім друга, більшої площі.
Паралельно йде підбір конструкцій, і нами обрана схема з несучими стінами і збірними з/б перекриттями.
Відстані поміж стінами робляться вже під певні панелі.
Третя, четверта, … і ось вже п’ята версія.
Вона має розстановку вентиляційних каналів, стояків каналізації та водопостачання.
Інженерні системи не одразу отримують оптимальне рішення, тут теж іде варіантне проектування.
показані перетворення 1 поверху, але точно так само робота ведеться по 2-му

Тепер планування подобається мені і підходить замовникам, і настав час форми «тіла» будівлі – поки в спрощеному вигляді, без вікон і матеріалів стін.
Це т. зв. спрощена 3D модель будівлі. На відміну від фотореалістичної, вона не показує кольору і фактури оздоблення стін, але на даному етапі це й не потрібно. Зараз мусимо визначитися з формою «тіла» будівлі, а «мейкап» для нього підбирати вже потім. Модель – це можливість побачити будинок з різних ракурсів.

Довелося трохи пошукати форму сходової клітини, яка на етапі креслення планів виглядала досить привабливо. Але жоден з варіантів мені не сподобався, і закруглення вирішено урізати.
А ось форма будівлі – пластична, жива – мені подобається, й саме тим, що неправильна і не пафосна. Адже чим більше «правильності» в формі будівлі, тим більш вона урочиста – аж до масштабу палацу.

Тут і для цієї молодої сім’ї сучасних й енергійних людей, мені хочеться створити будинок легкий, і не надто поважний – органічний для цих людей й пейзажу навколо.

Але тепер треба рухатися далі й зробити галерею, що сполучає будинок з госп. блоком, і сам госп. блок (навіси для авто, човна і сіна; стайня).

Крита галерея повинна прилягати до входу в будівлю, й жоден з варіантів цього примикання мені довго не до вподоби …
Але, здається, ось тут вдалося.

Тепер розміщуємо отвори вікон …

І додамо трохи фасадного декору навколо них …

Нарешті будинок готовий. Планування і зовнішній вигляд завершені.

Вільна й пластична форма фасадів з боку ставка разом з ландшафтом ділянки повинні створювати образ сучасного, але все-таки «сільського» будинку, трохи в етно-стилі – такий собі український Прованс. З відповідним колоритом – матеріал стін, покрівлі повинен бути не гламурним, а в характері «етно». Швидше за все, біла немаячная штукатурка стін. Можливо, глиняна «зістарені» черепиця на даху. Дерев’яні елементи конструкцій – з темного, також «побитого часом» дерева ….

Але … таким він не буде.

Тому що якраз в цей момент у нас змінилася стилістична концепція будинку. Замовники побачили «Будинки прерій» (Ф. Л. Райт), й поза цього стилю будинок вже не мислиться.
І ми починаємо роботу з формою з нуля, прибираючи все те, що відрізняє проект від стилю Будинків прерій, й додаючи деякі їх характерні риси.

Вільна форма фасадів в новому варіанті випрямилася (й спростилася), покрівля стала «південнішою» – її звіси далеко виходять за межі стін, закриваючи влітку від полуденного сонця вікна другого поверху.

Новий, другий варіант вирішення має більшу впізнаваністю завдяки актуальній сьогодні органічній архітектурі й роботам Ф. Л. Райта.
Плани, як й форма, теж стали простіше. І пройшли шлях еволюції від виступаючої сходової клітини до плоского вуличного фасаду, з перебором безлічі варіацій планування поверхів.

Остання зміна – приміщення топкової на першому поверсі висунулося назовні, й створило на фасаді виступ. Додалися трельяжи на фасадах (дерев’яні рейки, що служать вертикальною підставою для в’юнких рослин.

Ось так буде виглядати будинок в своєму остаточному вигляді: