Ви на стадії вибору ділянки, і трапилася дуже приваблива – але поруч ріка, отож можливе підтоплення паводком. І тут виникає питання, чи буде потреба піднімати ділянку? І на скільки? Позаяк робота ця не надто дешева (гідронамив або насип з пошаровим трамбуванням), то вартість ділянки може сягнути за межі раціональності. Як врахувати ці витрати?
Вибір ділянки – які можуть бути підводні камені, на що звернути увагу?
Найперше треба взнати рівень паводку, щоб визначитись, скільки треба підсипати або намити піску. На практиці, коли ділянка ще тільки розглядається, це зазвичай реалізується за спрощеними процедурами – або ж взагалі інтуїтивно. Ідеально, якщо для прийняття рішення маються дані геологічних вишукувань та топозйомки.
Але виходячи з того, що поки ви тільки потенційний покупець, та ще не маєте бажання вкладати гроші в ділянку, то можна спробувати придбати в геологів не весь обсяг геологічних вишукувань, а саму лише табличку даних по рівням паводку в даній місцині. Тобто розшукуємо місцевих геологів (пошуковий запит «будівельна геологія»), в радіусі десь до ста кілометрів, та запитуємо потрібні дані та їх вартість.
Це буде приблизно така табличка:
Найвищі рівні води (себто паводка) дані тут у абсолютних позначках – 93.4 (і так далі) метрів відносно рівня Балтійського моря («мБС»). Забезпеченість – це означає гарантовану вірогідність події. В даному випадкові 95.7 метрів – це гарантований рівень паводку раз на 100 років (вірогідність 1%), 94.9 м – раз на 20 років (5%), 93.4 – раз на 5 років (20%).
Для житлового будівництва приймається вірогідність раз на 100 років, тобто в нашому випадку 95.7 метра. І ми маємо зробити так, щоби рівень підлоги першого поверху був гарантовано вищим за максимальний з можливих рівень паводкової води. За нормами, для стандартного будівництва без урахування паводку це становить від 0,2 метра (припустимо, але небажано) до 0,5 (бажано). Приймаємо рівень підлоги першого поверху на позначці 95.7 м + 0,5 м = 96.2 м, де 95.7 – це гарантований рівень паводку раз на 100 років.
Будівельні норми — хто їх придумав і як ставитися до їх рекомендацій?
Отже, рівень нашої підлоги першого поверху буде становити 96.2 м, а найвищий рівень землі довкола будинку – 95.7 м. От саме до цієї позначки, 95.7 метра, має дійти і рівень паводкової води, і рівень підсипки території.
І от тепер вже ми можемо порівнювати існуючий рівень землі з рівнем підсипки, знайти їх різницю та нарешті підрахувати обсяг підсипки і вартість. Але де взяти існуючий рівень землі?
Найточніше буде замовити скорочену топозйомку, тільки в місці будівництва. Теоретично можна скористатися й даними з сателітів, але зважаючи на те, що похибка може становити й три метра, то це досить сумнівно.
Для прикладу:
Це топозйомка ділянки одного з наших проектів, Гаронна, де сірим прямокутником позначено місце будівництва. Довкола нього позначки поверхні земля знаходяться на висоті 92.47 м над рівнем Балт. моря.
А це (нижче) світлина з сателіту тієї ж ділянки, де також позначено місце будівництва прямокутником. І якщо придивитися, то в правому нижньому куті є напис (позначено сірим прямокутником) – висота над рівнем моря в місці будівництва 89 метрів.
То ж різниця між даними топозйомки та сателітної зйомки досить суттєва, і в принципі, не лишає місця вибору – користатися слід даними топозйомки.
Висновок 1: для даної місцини при даному положенні будинку потрібно буде провести підсипку території на 3,23 метри (95.70 метра – 92.47 метра = 3,53 метра), де 95.70 м – куди може дійти рівень паводкової води, це ж і є рівень підсипки території, і де 92.47 – рівень землі довкола будинку.
Висновок 2: вартість підсипки території з урахуванням її призначення (припустимо, тільки під садово – городинні цілі) дорівнює = площа підсипки (припустимо 500 кв. метрів), помножена на висоту підсипки (3,23 метри), та помножена на вартість одного куба підсипки для даної ділянки (тут можна брати підсипку найдешевшого ґатунку, під сад/город, що недостатньо щільна для будівництва, але вона для цього й не потрібна) = ХХХ ХХХ гривень. От цю суму й додаємо до вартості ділянки.